Шешеня Вадим Валерійович
30

Шешеня Вадим Валерійович

10/03/1984
-
03/10/2014

покласти квіти

 10 березня 1984 р. в м. Надим Тюменська обл., Росія народився маленький Вадим в звичайній радянській сім’ї , мама Наталя Миколаївна – бухгалтер, тато Валерій Леонідович – водій. Через рік в родині народжується друга дитина, братик Гліб і Вадим ще зовсім малесенький рано дорослішає, стає в силу свого віку самостійним, дуже ревнує маму, як дитина, але не ображає і братика. Хлопці зростали дуже дружніми, все робили разом, допомагали один одному, мама сама вдома опікувалася ними, а тато постійно на роботі, тяжко працював, щоб його малюки ні в чому не потребували.

 Він дуже пишався своїми синочками, іноді катав їх на своїй здоровенній машині “Татра”. Вже тоді Вадим, з малих років полюбив техніку і всіляко до неї тягнувся. Так родина прожила на Півночі Росії до початку 90-х рр., а потім переїздить в рідне село тата Маринське, що на Херсонщині, Горностаївського району. В 1991 році Вадим і Гліб незалишаючи один одного йдуть до першого класу Маринської загальноосвітньої школи. Зростав він хлопчиком добрим, мав багато друзів; кмітливим та допитливим, любив читати всілякі енциклопедії. Вже тоді почав боротися за справедливість, не любив коли ображають слабших. Вадим дуже любить свою сім’ю, цінує татову думку, постійно крутиться біля нього, бо небайдужий до машин. Мамі завжди помічник, ще зовсім юний рубає дрова та допомагає по господарству.

 В школі навчається добре, але такого великого бажання продовжувати десь далі навчатися немає, бо знає що його призвання Техніка. Коли йому виповнилося 17 років в сім’ї народжується третя дитина, сетричка Діана, він і тут бувши вже юнаком мамі надійна опора, піклується та доглядає за сестричкою, допомагає ії виховувати.

 В 2002 році закінчивши 11 класів Маринської школи йде до армії. Строкову службу проходить в м.Херсон в в/ч 3056 МВС України. Служба не дається йому легко, бо й там шукає правду, яку ніхто не любить. У травні 2004 р. Вадим йде на дембель додому у своє рідне село, та вже не хлопчиком яким проводжала його родина, а справжнім зміцнілим та вольовим чоловіком. Одразу ж йде працювати в колгосп “Труд”, нехоче вдома сидіти обузою батькам. Потім згодом влаштовується в фірму ТОВ “Сіт-Релайн” водієм, яка знаходиться в своєму ж селі.

 На початку 2005 року знайомиться з дівчиною Танею, з райцентру, молоді люди одразу ж сподобалися один одному, почали зустрічатися, так і зав’язалися стосунки згодом молодої сім’ї…