Романенко Олександр Трохимович
54

Романенко Олександр Трохимович

19/07/1960
-
19/08/2014

покласти квіти

 1977 р. закінчив Старосинявську середню школу №1, навчався у одному із хмельницьких ПТУ за спеціальністю “електрик”. У грудні 1978 р. призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил СРСР.

 Обіймав посаду механіка-водія ракетного транспортера МАЗ-543 в одному з військових училищ у м. Казань Татарської РСР РРФСР (Приволзький військовий округ), пізніше, у січні 1980-го, направлений для подальшого проходження служби до складу Обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан, де був призначений водієм автомобіля КамАЗ-5320 425-го окремого автомобільного батальйону 59-ї армійської бригади матеріального забезпечення 40-ї армії (військова частина польова пошта 13354, м. Пулі-Хумрі, провінція Баглан).

  •  Після звільнення в запас у січні 1981 р. повернувся на батьківщину, у червні 1985-го з відзнакою закінчив Кам’янець-Подільський радгосп-технікум (Хмельницька область) за фахом “електрифікація народного господарства”.
  • У 1985 – 1987 рр. заочно навчався у київській Українській сільськогосподарській академії, працював інженером-електриком, медичним техніком у Старосинявській районній лікарні.
  •  1987 р. за власним бажанням знов був призваний до лав ЗС СРСР, 11 квітня наступного року закінчив школу прапорщиків Прикарпатського військового округу, отримавши військове звання “прапорщик”. Служив начальником майстерні 40-ї армії Туркестанського військового округу, пізніше призначений заступником командира розвідувальної групи 459-ї окремої роти спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу ЗС СРСР (військова частина польова пошта 44633, м. Кабул). Неодноразово брав участь у бойових операціях, нагороджений орденом Червоної Зірки (17.12.1990) та медаллю “За відвагу” (1.02.1989). Одним із його однополчан був Юрій Олефіренко
  • З 1989 р., після виведення частини до СРСР, служив у Туркестанському військовому окрузі (м. Самарканд Узбекської РСР). Здійснив 42 парашутні стрибки, на змаганнях з бігу виборов звання чемпіона округу з легкої атлетики. Брав участь у зйомках художнього фільму “Афганський злам”. У травні 1992 р. звільнився у запас.
  • Повернувся на батьківщину, у 1992 – 2005 рр. працював начальником охорони фірми “Інком” та ТОВ “Вега”, пізніше – директором будинку-інтернату для людей похилого віку.
  • 2 листопада 2010 р. обраний Старосинявським селищним головою. Брав активну участь у громадському русі ветеранів-“афганців”.
  • З 1996 р. очолював Старосинявську районну організацію Української спілки ветеранів Афганістану, став соавтором виданої 2005 р. книги “Оце і є моя війна”, готував матеріали для другої книги – про “афганців”-уродженців району, які живуть за його межами… Нагороджений медаллю “Захиснику Вітчизни”.