Козлов Михайло Віталійович
28

Козлов Михайло Віталійович

26/11/1985
-
24/09/2014

покласти квіти

 Незалежно від віку, віросповідання, обставин кожна людина рано чи пізно замислюється над сенсом життя, переосмислює його і все одно приходить до Бога. Життя юнака Михайла Козлова спочатку нічим не відрізнялось від життя пересічних миколаївців – народився 26 листопада 1985 року, навчався в Миколаївській загальноосвітній школі № 46.

 Мама Вікторія згадує сина як людину позитивну, але говорить, що цей позитив йому тяжко давався. В своїх думках він все частіше думав про Бога і за волею долі став віруючою людиною, євангелістом-протестантом. Через своїх знайомих юнак потрапляє до церкви «Нове покоління», а потім до реабілітаційного центру, де бачить зовсім інше, друге життя, спостерігає, як велика сила молитви, звернення до Бога допомагає людям покинути погані звички, зцілитися від пияцтва, наркоманії. Згодом і сам починає молитися, його віра міцнішає, і саме тоді хлопець вирішує вступити до біблійського коледжу м. Першотравенська Дніпропетровської області і закінчує його. Після закінчення приїхав до рідного міста відновленим. Рідні і знайомі бачили в ньому людину, яка готова служити Богу, адже саме в коледжі він задумався над сенсом життя, переосмислив його. Навіть пастор говорив йому: «служи», адже Михайло вмів дуже гарно говорити, володів даром ораторського мистецтва, його можна було із задоволенням слухати годинами.

 Та доля розпорядилась інакше, молодий чоловік одружився, але шлюб був недовгим, після двох щасливих років сімейної ідилії, як грім – розлучення. Дружина Марія розповідала мамі Михайла, що розлучилися вони не тому, що у шлюбі все було так погано, а тому, що його завжди несло кудись вище. Пізніше юнак розуміє, що найважливішим у його житті є те, що він прийшов до Бога і приймає важливе рішення переїхати до міста Запоріжжя, щоб створити там мініреабілітаційний центр – в протестантській церкві це направлення дуже розвинене. Внаслідок цього, за допомогою молитви люди, які потребують допомоги, позбавляються алкогольної та наркотичної залежності, починають жити новим життям. Простягнути руку помочі було головною ціллю Михайла. В Запоріжжі хлопець несподівано зустрічає нове кохання, але воно залишилось нерозділеним, без взаємності. Переживання болісно мучили душу, не давали спокою, і він знову переїжджає до Миколаєва.