Комаровський Георгій Сергійович
7

Комаровський Георгій Сергійович

21/07/2007
-
18/12/2014

покласти квіти

Малюк, як тільки навчився ходити самостійно, тут же прямував до сусідів у двір – "поговорити" з голубами. У них був свій, тільки їм відомий діалог, але вони один одного розуміли. Птахи з часом звикли до дитини і запросто сідали йому на голову і руки. А старшому братові Жорика треба було і вітчиму допомогти, і матері.

У своєму будинку завжди знайдеться робота: вугілля перетягати в сарайчик, допомогти батькові дров нарубати, скопати город на дачі, щось змайструвати. Захоплювався Рома комп'ютерами. Так досяг успіху в цій справі, що багатьом сусідам допомагав їх налаштовувати і ремонтувати.

Із задоволенням займався на турніку, тренувався з м'ячем, освоюючи складні фінти і удари. За ним і Жорик все повторював: хотілося бути в усьому схожим на старшого брата. Батько, коли ремонтував машину, не кликав дітей. Сини самі вдавалися, щоб йому допомогти, а заодно і перейняти батьківські навички. Може бути, тому після закінчення школи Роман вступив до училища, вирішивши отримати справжню чоловічу професію – автогазосварщіка, щоб потім вже професійно ремонтувати автомобілі.

Того трагічного дня, коли батьки втратили обох синів, Інна Сергіївна згадує із здриганням: – У нас був добре обладнаний підвал. Ми знали, що є місце, де можна сховатися від обстрілів. Діти ніколи не заперечували, розуміли, що саме підвал врятує всім нам життя. Напередодні ввечері так і сталося – ми все швидко спустилися в підвал і залишилися живі.