Сина Валерія батько умовив працювати разом на шахті, а через деякий час Валерій не уявляв себе на іншій роботі.
показати весь текст
Ваш email та номер телефону не з'являється на сайті, а потрібні тільки в разі якщо адміністрації сайту знадобиться зв'язатися з Вами для уточнення інформації
Будь ласка, введіть Вашу контактну інформацію. Ми будемо її використовувати тільки якщо потрібно буде зв'язатися з вами для уточнення будь-яких даних про людину.Обов'язкові поля: Ваше ім\'я, телефонний номер і/або email
Далі
Будь ласка, введіть уточнення які на вашу думку потрібно додати або поміняти на даній сторінці
Відправити
Назад
Того ранку, 18 січня 2015 року, батько з сином зібралися на роботу. Лариса Вікторівна місця не знаходила від тривоги. Залпи ставали все голосніше. І тут хтось подзвонив і сказав, що на блокпосту почалася якась перестрілка. Лариса Вікторівна зателефонувала чоловікові. Відповіді не було. Телефон сина теж мовчав. Як потім розповіли очевидці, кілька машин з мирними жителями, серед яких були і жінки, їхали в бік околиці міста. Коли перший автомобіль виїхав з-за пагорба, по ньому відкрили вогонь. У ньому знаходилися Віталій і Валерій Хропач. Люди вискакували з машин, падали на землю і кричали, що вони мирні жителі. Постріли припинилися. З усіх пасажирів, які намагалися виїхати з міста, вбиті були батько з сином.
Сина Валерія батько умовив працювати разом на шахті, а через деякий час Валерій не уявляв себе на іншій роботі.
