Карпов Артем Олександрович
33

Карпов Артем Олександрович

14/01/1983
-
26/05/2016

покласти квіти

Артем ріс спокійним, добрим хлопчиком, однак статечність, з якої він підходив до вирішення своїх дитячих запитань, більш нагадувала маленького чоловіка. Уже тоді готовність прийти на допомогу своїм товаришам говорила про його чуйності і не по роках розвиненого почуття відповідальності. Всі коти і собаки округи знали, що у них є маленький друг, який нагодує голодного, перебінтуйте поранену лапу, а то і просто призведе додому відігрітися в лютий мороз.

З дитячих років Артемка цікавило все, що було пов'язано з технікою. Він проводив незліченну кількість дослідів: над удосконаленням маминого праски, на який вона неодноразово скаржилася, що той слабо нагрівається, над старим магнітофоном, який «зажовує» касетну стрічку. Старі телефонні апарати були розібрані і зібрані заново по багато разів.

А одного разу він хотів удосконалити грубку, щоб втомлена після роботи мама могла більше відпочивати. В результаті довелося заново білити кухню. Якось Тема відпочивав у родичів в селі, а коли повернувся додому підстриженим наголо, округляється від парного молока і сметани, схожим на картинку дитячого харчування «Малюк», дітвора тут же дала йому прізвисько Пепс, яке багато пізніше Артем візьме своїм позивним.

Згодом дідівський гараж став саме тим місцем, де практично завжди можна було знайти Артема. Він спершу просто допомагав дідусеві в ремонті машини, потім уже сам, як справжній механік, не тільки знаходив поломки і міняв деталі, але і намагався зробити те двигун могутніше, то підвіску надійніше.

Початок трудової діяльності Артема припали на 90-ті роки, коли на підприємствах зарплати не тільки затримували, а й просто не платили робітникам за їхню працю. Тому в пошуках стабільної роботи за короткий проміжок часу він освоїв багато спеціальностей.