Загинув приблизно о 4-00 28-го серпня 2014 р. на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі. Група спочатку була обстріляна , а потім диверсійно-розвідувальними загонами супротивника. Загинув разом з Романцовим І.С., Бризгайло С.В., Безщотним Ю.В., Лепетюхою В.В., Деребченко А.В., Чорним С.С., Батраченко Р.В. та Бутиріним А.В. 16 вересня 2014 р. тіло Карпенка О.Г. було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан"). Упізнаний за експертизою ДНК. Похований 18 березня 2015 р.
Історія Життя
Був старшою дитиною, ріс із двома молодшими братами, закінчив школу в Запсіллі, де й познайомився із майбутньою дружиною.
Пройшов строкову службу в Національній гвардії України. Після демобілізації працював водієм у Запсіллі. 1997 року одружився, подружжя переїхало до Кременчука. 2003 року повернувся в село; майстер на всі руки, сам побудував будинок для сім'ї, любив землю та захоплювався технікою, разом з меншими братами створив власне маленьке фермерське господарство.
Працював у Кременчуці на тютюновій фабриці.