Гавриш Петро Олександрович
39

Гавриш Петро Олександрович

31/07/1975
-
22/05/2015

покласти квіти

Після школи не став вчитися далі, а самостійно, без батьків, в 16 років пішов влаштовуватися на роботу. Ольга Іванівна, знаючи твердий характер сина, не стала переконувати. Та й батько його підтримав. Хлопець прийшов працювати в шахту на відвал, де тривалий час працювали батьки.

 

Дитинство Петі проходило в селі Орехово. У дворі було багато живності: і корова, і кози, і птах. Хлопчисько допомагав батькам бавити господарством і доглядати за молодшою сестричкою Катрусею. Часто приносив додому кошенят або цуценят, доглядав хворих. Але у нього була пристрасть до техніки – батьківський мотоцикл. Напевно, з цих років в ньому зародилося бажання працювати на тракторі. Коли з’явилася можливість піти на курси трактористів, не замислюючись, пішов з шахти.

 

Після курсів молодого хлопця взяли працювати в водоканал м Тореза. Він завжди все робив швидко, наче боявся не встигнути. У водоканалі перспектив не було, пропозицій нових заробітків теж не надходило. Випадково підвернулася робота сторожа на Розсипному.