Шістнадцятирічна Анастасія Буторіна загинула 16 червня 2015 року в місті Горлівка в результаті важкого поранення. Снаряд розірвався у дворі будинку, де жила Настя. В той день обстрілювали Горлівку кілька діб, було багато загиблих і поранених мирних жителів.
Історія Життя
Наостанок була маминою улюбленицею. Важко їм було в сільській місцевості. А кому там легко? Але вони ніколи не скаржилися на життя. Просто на це не було часу. Треба було з ранку подоїти корову, нагодувати худобу, прополоти город. А крім цього ще в будинку прибрати, попрати, попрасувати. Так і жили мати з дочкою-помічницею. Поки мати на роботі, Настя і обід приготує, і за господарством догляне.
- Настя була студенткою другого курсу гірничого ліцею № 109. Хотіла отримати бухгалтерське і комп'ютерну освіту. Захоплювалася віршами і сама пробувала їх складати. Була позитивною, веселою і активної дівчинкою. Брала участь у всіх громадських заходах, - розповідають подружки. - Не віриться, що ми більше ніколи її не побачимо і не почуємо її дзвінкий сміх.
- Настя була хорошою помічницею матері, ніколи не сиділа вдома без діла. А коли почалася війна, вона під обстрілами, ризикуючи життям, бігала в соціальну столову годувати людей. Ніякої роботи не соромилася. Її активності на багатьох дівчат б вистачило. Вона і корів пасла, і допомагала стареньким виганяти з двору своїх "зорек", - витираючи сльози, каже сусідка Буторін.