Бурлака Сергій Вікторович
38

Бурлака Сергій Вікторович

08/09/1977
-
25/03/2016

покласти квіти

Познайомилось майбутнє подружжя в спортивному комплексі. Дружина розповідає: «Подруга запросила мене на перегляд матчу з футболу. В одній з команд грав Сергій. Красивий, високий, з глибоким поглядом і щирою посмішкою… Відразу звернула на нього увагу, як і він на мене. Не вагаючись він вирішив познайомитись і запросив мене у кіно, на що отримав відмову) Але це його не зупинило і через декілька тижнів ми все-таки пішли на перегляд фільму. Надзвичайно уважний, милий та веселий, таким він був на першому побаченні та у подальшому щасливому сумісному житті.

 Перед тим як офіційно одружитись, ми прожили в громадянському шлюбі 5 років.  На весіллі нашій донечці вже був 1 рік та 8 місяців. Вона, як і мама, була в білій та красивій сукні. Сергій завжди хотів, щоб у мене було справжнє, казкове весілля. І він це зробив! Життя до і після весілля нічим не відрізнялось, бо ми завжди вважали себе сім’єю, а штамп в паспорті лише формальністю. З народженням донечки я зрозуміла, що доля подарувала мені найкращого чоловіка  та тата на світі.

 Навіть рідні дивувались наскільки він турботливий та люблячий батько, таких рідко зустрінеш. Коли Анфіса плакала вночі, він забирав її, йшов в іншу кімнату, клав собі на груди і сидячи спав, інколи навіть на підлозі біля неї. Приходячи додому, скидав взуття та летів до неї в кімнату, щоб скоріше помилуватись нею та сказати: «привіт, моя дівчинко».