Володимир пройшов строкову військову службу в одній із розвідувальних частин Групи радянських військ у Німеччині.
показати весь текст
Ваш email та номер телефону не з'являється на сайті, а потрібні тільки в разі якщо адміністрації сайту знадобиться зв'язатися з Вами для уточнення інформації
Будь ласка, введіть Вашу контактну інформацію. Ми будемо її використовувати тільки якщо потрібно буде зв'язатися з вами для уточнення будь-яких даних про людину.Обов'язкові поля: Ваше ім\'я, телефонний номер і/або email
Далі
Будь ласка, введіть уточнення які на вашу думку потрібно додати або поміняти на даній сторінці
Відправити
Назад
Близько 19.00 3 липня 2014 року Володимир Білик зателефонував іншому розвіднику групи і повідомив, що він веде бій біля Жовтневого райвідділу міліції, відходить до себе додому і просить підтримки. Приблизно за 20 хвилин розвідник та викликаний ним командир групи прибули до будинку, де жив Володимир, побачивши там два позашляховика і близько восьми озброєних осіб, що виносили з під’їзду тіло Володимира, яке нападники вкинули у вантажний мікроавтобус «Газель» і повезли в невідомому напрямку. Те, яким чином сепаратисти поводились із тілом, на думку однополчан, свідчить про те, що в цей момент Володимир уже був мертвий… У травні 2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області задовольнив заяву дружини Володимира Білика, оголосивши його померлим під час виконання обов’язків військової служби та визначивши днем його вірогідної смерті 3 липня 2014 року, місцем смерті – м. Луганськ.
